Дорогоцінна перлина в скавбниці світової культури

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство.

Тарас Шевченко!... Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.

Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.

Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 (вільних) років перебував під невсипущим наглядом жандармів. Все його життя було низкою випробувань. Ледве під кінець йому усміхнулося щастя: він бачив початок тієї суспільної справи, до якої линув всією душею… Не дожив він до здійснення тих начал, поширенню яких сприяв своїми піснями… не про багатьох можна сказати, як про нього: він зробив у житті свою справу! Щастя у житті було не для нього,- його чекає інше, посмертне щастя - слава… У 2014 році виповнюється 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Маємо національне свято — Шевченківські дні. Понадвікова товща часу не стане стіною між нами і поетом. На відміну від небесних світил, які даленіючи, дають нам все менше світла і маліють самі, світила духу людського віддаляючись роками, виростають і посилають все більше і більше променів. Саме такою є наша духовна зоря— Тарас Шевченко. Він був і залишається зі своїм народом, з Україною, він навічно оселився в серці кожного з нас.

Вшанування Шевченка є масовим. Президент України Віктор Янукович на засіданні громадської ради зазначив, що осмислення двохсотлітнього ювілею Кобзаря має нагадати всім нам, що українці – великий народ, чий внесок у світову культуру й науку є беззаперечним і визнаним. Саме тому 2014 рік був оголошений Міжнародним Роком Тараса Шевченка.

Його пам’ятають поважають, ним захоплюються, до нього прислуховуються. Він і сьогодні сучасний. Його твори пройняті демократичними ідеями, набули популярності серед широких народних мас. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе — до волі, має всесвітнє значення. Підтвердженням цьому є той факт, що книги Т.Шевченка видавались за кордоном і перекладалися на 147 мов світу.

В Україні немає відомішого, доступнішого широкому загалові і більш дослідженого письменника, аніж Тарас Шевченко. Мабуть, не знайдеться в нашій державі людини, котра б не вважала, що вже кого-кого, а Шевченка знає. Ретельно вивчено і десятки разів прокоментовано кожен твір. Попри все те, доводиться стверджувати, що досі, навіть через стільки років після його смерті Шевченко залишається незбагненним. Ми звикли звірятися за Шевченковою творчістю у своїх почуваннях, поглядах на життя, на історичні події — його слово не має фальшу, тут все істина.

„Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури”, — так писав І.Франко у своїй „присвяті” Шевченкові. Тарас Шевченко!... Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.

Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.

Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 (вільних) років перебував під невсипущим наглядом жандармів. Все його життя було низкою випробувань. Ледве під кінець йому усміхнулося щастя: він бачив початок тієї суспільної справи, до якої линув всією душею… Не дожив він до здійснення тих начал, поширенню яких сприяв своїми піснями… не про багатьох можна сказати, як про нього: він зробив у житті свою справу! Щастя у житті було не для нього,- його чекає інше, посмертне щастя - слава… У 2014 році виповнюється 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Маємо національне свято — Шевченківські дні. Понадвікова товща часу не стане стіною між нами і поетом. На відміну від небесних світил, які даленіючи, дають нам все менше світла і маліють самі, світила духу людського віддаляючись роками, виростають і посилають все більше і більше променів. Саме такою є наша духовна зоря— Тарас Шевченко. Він був і залишається зі своїм народом, з Україною, він навічно оселився в серці кожного з нас.

Вшанування Шевченка є масовим. Президент України Віктор Янукович на засіданні громадської ради зазначив, що осмислення двохсотлітнього ювілею Кобзаря має нагадати всім нам, що українці – великий народ, чий внесок у світову культуру й науку є беззаперечним і визнаним. Саме тому 2014 рік був оголошений Міжнародним Роком Тараса Шевченка.

Його пам’ятають поважають, ним захоплюються, до нього прислуховуються. Він і сьогодні сучасний. Його твори пройняті демократичними ідеями, набули популярності серед широких народних мас. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе — до волі, має всесвітнє значення. Підтвердженням цьому є той факт, що книги Т.Шевченка видавались за кордоном і перекладалися на 147 мов світу.

В Україні немає відомішого, доступнішого широкому загалові і більш дослідженого письменника, аніж Тарас Шевченко. Мабуть, не знайдеться в нашій державі людини, котра б не вважала, що вже кого-кого, а Шевченка знає. Ретельно вивчено і десятки разів прокоментовано кожен твір. Попри все те, доводиться стверджувати, що досі, навіть через стільки років після його смерті Шевченко залишається незбагненним. Ми звикли звірятися за Шевченковою творчістю у своїх почуваннях, поглядах на життя, на історичні події — його слово не має фальшу, тут все істина.

„Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури”, — так писав І.Франко у своїй „присвяті” Шевченкові. „Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури”, — так писав І.Франко у своїй „присвяті” Шевченкові.